Російські війська застосовують щонайменше 20 типів наземних роботизованих комплексів у війні проти України. Про це йдеться в звіті аналітичного центру State Watch “Російські наземні роботизовані комплекси (НРК) у війні проти України”.
“Загалом ідентифіковано 32 моделі НРК, для 29 з яких встановлено юридичну особу виробника. Щонайменше 20 типів НРК зафіксовано у бойовому застосуванні проти України”, – йдеться у звіті.
За даними аналітиків, після 2022 року Росія суттєво змінила підхід до застосування наземної робототехніки. Якщо раніше такі проєкти, як “Уран-9”, “Платформа-М”, “Маркер” і “Нерехта”, залишалися переважно демонстраційними, то нині НРК активно використовують на фронті.
Зокрема, їх застосовують для логістики, евакуації поранених, розвідки та вогневої підтримки.
Автори звіту пов’язують це з формуванням так званої “кіл-зони” – смуги глибиною 10-15 км уздовж лінії фронту, яку контролюють FPV-дрони. У таких умовах традиційна логістика та евакуація стають надто ризикованими.
“Ключова зміна – індустрія перейшла від державних заводів ВПК до приватних компаній та державно-приватного партнерства, а у 2024-2026 роках вийшла на серійне виробництво”, – сказано у звіті.
Серед найпоширеніших комплексів аналітики називають “Курьер”, “Варан”, “Импульс” та “Омич/Омич-2”, які постачають на фронт у кількості від десятків до сотень одиниць.
Зазначається, що розробку нових моделей фінансує “Фонд перспективных исследований” – російський аналог DARPA, а до інженерних робіт залучають цивільні та військові університети.
“Перехід до повноцінної “війни роботів” поки не відбувається: попри активні розмови про штучний інтелект, усі задіяні на фронті машини залишаються дистанційно керованими”, – додають автори.
Окремо аналітики наголошують, що індустрія російських наземних роботів критично залежить від китайських компонентів, зокрема електродвигунів, акумуляторів, контролерів, камер і модулів зв’язку.
При цьому санкції лише частково зачіпають виробників: під обмеженнями США перебувають 10 із 20 ідентифікованих компаній, під санкціями України – 9, а під санкціями ЄС – лише 3. Значна частина серійних виробників НРК, які постачають техніку на фронт, досі не перебуває під санкціями.