Воєнний стан не звільняє від виконання фінансових зобов’язань. Якщо людина тривалий час не погашає борги, кредитор має право звернутися до суду, а після набрання рішенням законної сили – ініціювати виконавче провадження. Водночас навколо примусового стягнення майна й досі існує чимало міфів. Одні переконані, що єдине житло не можуть відібрати за жодних обставин, інші вважають, що під час війни виконавчі провадження взагалі не здійснюються.
Насправді закон встановлює інші правила. За яких умов боржник ризикує втратити квартиру, які рахунки можуть бути арештовані та які гарантії діють під час воєнного стану – розбиралася «Судово-юридична газета».
Єдине житло не має абсолютного захисту
Одне з найпоширеніших хибних уявлень полягає в тому, що квартиру або будинок, якщо це єдине місце проживання людини, неможливо примусово продати. Насправді українське законодавство ніколи не встановлювало абсолютної заборони на звернення стягнення на єдине житло. Втім це не означає, що будь-який борг автоматично створює ризик втрати квартири. Закон України «Про виконавче провадження» визначає чітку послідовність дій державного або приватного виконавця.
Насамперед стягнення звертається на кошти боржника, що перебувають на банківських рахунках або у готівковій формі. Якщо цього недостатньо, виконавець перевіряє наявність транспортних засобів, корпоративних прав, цінного рухомого майна та інших активів. Лише коли їх вартості не вистачає для погашення боргу, може постати питання про реалізацію нерухомості. Таким чином, продаж квартири є не початковим, а одним із останніх етапів примусового виконання судового рішення.
За яких боргів можуть звернути стягнення на квартиру
Ще донедавна звернення стягнення на єдине житло допускалося, якщо розмір заборгованості перевищував 20 мінімальних заробітних плат. Після ухвалення Закону України №14005-IX цей підхід змінився. Відтепер примусовий продаж єдиного житла можливий лише тоді, коли сума боргу перевищує 50 мінімальних заробітних плат. Станом на 2026 рік це понад 432 тисячі гривень.
Фактично нові правила посилили захист боржників. Якщо сума заборгованості не досягає встановленого законом порогу, єдину квартиру або будинок не можуть реалізувати навіть у межах відкритого виконавчого провадження. Разом із тим варто враховувати, що до основної суми боргу можуть додаватися штрафні санкції, пеня, інфляційні втрати, три відсотки річних, судові витрати та виконавчий збір. У результаті загальна сума заборгованості може істотно зрости.
Чи має значення, через що виник борг
Багато власників житла помилково вважають, що суворі заходи застосовуються лише до боргів за кредитами. Насправді для виконавчого провадження природа заборгованості майже не має значення. Підставою для відкриття виконавчого провадження може стати будь-яке судове рішення, яке набрало законної сили. Це можуть бути борги за кредитними договорами, житлово-комунальними послугами, розписками, договорами позики, рішення про відшкодування шкоди після дорожньо-транспортної пригоди, компенсація матеріальних збитків чи інші майнові вимоги.
Інакше кажучи, закон не встановлює окремих правил залежно від того, кому саме людина заборгувала кошти. Разом із тим на практиці вилучення квартири виключно через несплату комунальних послуг трапляється досить рідко. Як правило, підприємства житлово-комунальної сфери намагаються стягнути борг значно раніше, не допускаючи його накопичення до суми, яка може стати підставою для звернення стягнення на житло.
Що змінив воєнний стан
Попри поширену думку, запровадження воєнного стану не призвело до повного припинення виконавчих проваджень. Судові рішення продовжують виконуватися, а державні та приватні виконавці й надалі здійснюють свої повноваження. Водночас законодавство передбачає низку спеціальних обмежень.
Зокрема, виконавчі дії не здійснюються щодо майна, яке розташоване на тимчасово окупованих територіях або в районах, де тривають активні бойові дії, якщо проведення таких дій є фактично неможливим. Окремі гарантії встановлені й для військовослужбовців. Під час дії воєнного стану та протягом року після його припинення закон обмежує можливість звернення стягнення на окремі категорії майна таких осіб.
Крім того, чинне законодавство містить цікаву особливість щодо іпотечного житла. Якщо квартира є предметом іпотеки за споживчим кредитом, на період воєнного стану діють спеціальні обмеження щодо її примусової реалізації. Водночас за певних умов стягнення може бути звернуте на інше житло, яке не перебуває в іпотеці, якщо виконані вимоги Закону «Про виконавче провадження».
Коли арештовують квартиру і чим це відрізняється від її продажу
Часто можна почути, що після відкриття виконавчого провадження квартиру одразу забирають. Проте, спочатку виконавець може накласти арешт на нерухомість, однак це ще не означає її втрати. Арешт майна є одним із заходів забезпечення виконання судового рішення. Його головна мета – не допустити відчуження нерухомості до моменту погашення боргу.
Після внесення відповідних відомостей до державних реєстрів власник уже не зможе вільно продати, подарувати чи іншим способом переоформити квартиру або будинок. Водночас право власності не припиняється. Людина продовжує проживати у своєму житлі, користуватися ним та несе всі обов’язки власника. Лише якщо борг не буде погашений, а іншого майна для виконання рішення суду виявиться недостатньо, виконавець може ініціювати процедуру примусової реалізації нерухомості відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, арешт квартири та її продаж – це різні юридичні процедури. Перший лише обмежує право розпорядження майном, тоді як другий призводить до переходу права власності до нового власника.
Чи захищає житло реєстрація дітей
Ще один поширений міф полягає в тому, що достатньо зареєструвати у квартирі дитину, аби її неможливо було продати в межах виконавчого провадження. Насправді закон не містить такої безумовної гарантії. Якщо у житлі зареєстровані або проживають малолітні чи неповнолітні діти, виконавець повинен врахувати додаткові вимоги законодавства щодо захисту їхніх прав.
У низці випадків необхідною є участь органу опіки та піклування, а спір може бути переданий на розгляд суду. При цьому суд оцінює не лише сам факт реєстрації дитини, а й реальні життєві обставини. Зокрема, з’ясовується, чи справді дитина проживає за цією адресою, чи має інше місце проживання, а також чи не було її зареєстровано лише для того, щоб унеможливити виконання судового рішення. Саме тому проста реєстрація неповнолітньої особи не створює абсолютного захисту від звернення стягнення на житло.
Які рахунки не можуть арештувати під час воєнного стану
Під час воєнного стану виконавці, як і раніше, мають право накладати арешт на рахунки боржників. Водночас закон передбачає перелік коштів, на які звернення стягнення не допускається. Зокрема, відповідно до статті 73 Закону України «Про виконавче провадження», захист поширюється на окремі види соціальних виплат. До них належать допомога при народженні дитини, аліменти, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, виплати малозабезпеченим сім’ям, окремі державні соціальні допомоги, а також кошти на поховання. Крім цього, не підлягають арешту кошти, які надходять на спеціальні рахунки, відкриті для окремих державних програм. Зокрема, це стосується виплат за програмою «єВідновлення», окремих рахунків внутрішньо переміщених осіб та інших спеціальних рахунків, режим використання яких визначений законом.
Разом із тим на практиці трапляються випадки, коли банк автоматично блокує весь рахунок без урахування походження коштів. У такій ситуації особа має право звернутися до виконавця із документами, які підтверджують цільове призначення виплат, та вимагати зняття арешту в частині захищених законом коштів.
Що варто зробити, якщо ви дізналися про наявність боргу
Якщо щодо вас уже відкрито виконавче провадження або існує ризик примусового стягнення, не варто чекати, доки виконавець накладе арешт на рахунки чи майно. У багатьох випадках своєчасні дії дозволяють уникнути найсерйозніших наслідків. Насамперед варто перевірити, чи дійсно щодо вас відкрито виконавче провадження. Це можна зробити через Єдиний реєстр боржників, застосунок «Дія» або звернувшись до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. Після цього доцільно з’ясувати точний розмір заборгованості та складові суми.
Нерідко боржники дізнаються про наявність додаткових нарахувань лише після відкриття виконавчого провадження, коли до основного боргу вже додано виконавчий збір, штрафи або інші платежі. Якщо одноразово погасити борг неможливо, варто розглянути можливість мирного врегулювання спору.
Закон не забороняє сторонам домовитися про реструктуризацію заборгованості, укласти мирову угоду або звернутися до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання рішення. У багатьох випадках саме такий шлях дозволяє уникнути продажу майна. Не менш важливо перевірити, чи не накладено арешт на рахунок, на який надходять соціальні виплати або інші кошти, що відповідно до закону не підлягають стягненню.
Якщо так сталося, варто невідкладно звернутися до виконавця з документами, які підтверджують спеціальний статус такого рахунку. Також юристи радять не вчиняти поспішних дій із переоформленням майна після виникнення боргу. Якщо буде встановлено, що договір укладено виключно для уникнення виконання судового рішення, його можуть визнати недійсним, а майно – повернути до власності боржника.
Варто пам’ятати, що сам факт відкриття виконавчого провадження ще не означає неминучої втрати квартири чи всіх заощаджень. Закон передбачає певну послідовність примусового стягнення, а також містить низку гарантій, спрямованих на захист прав боржника. Водночас ці гарантії працюють лише тоді, коли людина своєчасно реагує на вимоги виконавця, не ігнорує судові рішення та використовує передбачені законом механізми захисту своїх прав.
Що робити, якщо рахунок уже заблокували
Якщо людина виявила, що не має доступу до власних коштів, насамперед варто встановити підставу накладення арешту. Це можна зробити через банк, застосунок «Дія» або безпосередньо звернувшись до державного чи приватного виконавця.
Після цього необхідно перевірити, чи не належать заблоковані кошти до категорії тих, на які законом заборонено звертати стягнення. Якщо рахунок використовується виключно для отримання зарплати, пенсії чи соціальної допомоги, доцільно отримати відповідну довідку в банку або за місцем роботи й подати її виконавцю разом із заявою про зняття арешту або визначення рахунку для здійснення видаткових операцій.
Якщо виконавець відмовляється усунути порушення або не реагує на звернення, його дії можуть бути оскаржені до суду чи Міністерства юстиції України.
Таким чином, воєнний стан не скасовує обов’язку виконувати судові рішення, однак водночас не позбавляє боржників правового захисту. Закон встановлює чітку процедуру примусового стягнення майна, визначає випадки, коли єдине житло може бути реалізоване, а також передбачає перелік коштів, які не підлягають арешту навіть у межах виконавчого провадження. Тому сама наявність боргу ще не означає автоматичної втрати квартири чи блокування всіх рахунків.