Після років стриманості щодо подальшого розширення Європейського Союзу в Брюсселі дедалі гучніше говорять про нову хвилю вступу. Нині щонайменше дев’ять держав прагнуть приєднатися до ЄС, фактично “стукаючи у двері” блоку. Про це повідомляє The Telegraph.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, наголосив на зростанні привабливості Євросоюзу. За його словами, країни хочуть стати частиною ЄС, тоді як альтернативні геополітичні центри не викликають подібного інтересу. Він підкреслив, що в основі європейського проєкту лежать взаємна повага, верховенство права та “м’яка сила”.
У виданні зазначають, що нинішню ситуацію можна порівняти з масштабним розширенням 2004 року, коли до ЄС одночасно приєдналися десять держав. Водночас повномасштабна війна Росії проти України радикально змінила політичний контекст і надала процесу нової динаміки.
Автори матеріалу наголошують, що європейська перспектива України розглядається як важливий елемент потенційного мирного врегулювання, яке намагається просунути колишній президент США Дональд Трамп. Водночас у публікації підкреслюється: вступ до ЄС — це складний і тривалий процес, який зазвичай займає понад десятиліття. Попри це, у попередніх проєктах мирних ініціатив згадується можливість членства України вже у 2027 році, що передбачає суттєве прискорення процедур.
Представник ЄС у коментарі виданню зазначив, що Брюссель прагне виконати свої зобов’язання перед Україною і не може виглядати стороною, яка блокує мирні домовленості.
У цьому контексті Єврокомісія розглядає варіант поетапного вступу. За такої моделі Україна могла б формально приєднатися до ЄС, але з обмеженими правами, зокрема у сфері голосування, до завершення ключових реформ. Серед необхідних умов — гармонізація законодавства з нормами ЄС, зміцнення верховенства права та реалізація антикорупційної політики.
Втім, реалізація такого підходу потребуватиме схвалення всіх столиць держав-членів. Як зазначають у Брюсселі, перегляд усталених правил розширення виводить ЄС і його членів за межі звичної зони комфорту, однак поточна геополітична ситуація змушує шукати нетрадиційні рішення.
У виданні звертають увагу, що зміна правил може мати ланцюгову реакцію. Країни Західних Балкан, які роками очікують на вступ, вимагатимуть аналогічного підходу. Найближчими до членства наразі вважаються Чорногорія та Албанія, тоді як Північна Македонія, Косово, Боснія і Герцеговина та Сербія залишаються у “черзі”.
Окремо зазначається, що Молдова і Грузія подали заявки на вступ до ЄС у 2022 році — після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Також у публікації згадується Ісландія, де вже навесні може відбутися референдум щодо членства в ЄС, зокрема з міркувань безпеки на тлі заяв президента США Дональда Трампа. Хоча Гренландія є частиною Данії, вона не входить до Євросоюзу.
За даними опитувань, проведених у квітні, 43% громадян Ісландії підтримують вступ до ЄС, тоді як 39% виступають проти.
Аналітики прогнозують, що приєднання балканських держав зміцнить східний фланг ЄС і посилить регіональну стабільність. Водночас вступ України розглядається як ще більш значущий крок з погляду безпеки, зважаючи на чисельність населення, територію та військовий потенціал країни.
У матеріалі зазначається, що Україна має загартовану війною армію чисельністю близько 900 тисяч осіб, а також розвинені виробничі потужності оборонної промисловості. За наявності фінансування від партнерів Київ планує у 2026 році виготовити до 20 мільйонів безпілотників.
Автори статті називають Україну “сталевим дикобразом”, який за підтримки ЄС здатен стримувати подальшу російську агресію на європейському континенті.
За підрахунками видання, у разі вступу балканських країн, а також України, Молдови, Грузії та Ісландії, територія Євросоюзу може зрости майже на 400 тисяч квадратних миль, а населення — суттєво збільшитися. Це, на думку представників ЄС, посилить єдиний ринок і зміцнить безпеку блоку.
Водночас кожна угода про вступ залишається індивідуальною. Угорщина вже заявила про намір заблокувати членство України, а питання Косова й досі не визнається всіма державами-членами. Франція, Нідерланди, Австрія та Німеччина традиційно демонстрували скепсис щодо розширення, хоча позиції Парижа і Берліна поступово еволюціонують.
На завершення The Telegraph зазначає, що ЄС часто критикують за складну систему ухвалення рішень. Щоб уникнути цього, Союзу доведеться спрощувати процедури, що неминуче означатиме подальшу передачу повноважень Брюсселю.
Раніше ми писали, що Україна зберігає надію на прискорення процесу вступу до Європейського Союзу, попри нещодавні труднощі, однак наразі серед держав-членів ЄС немає узгодженого бачення щодо конкретних термінів.