Члени офіційної робочої групи з питань виборів в Україні мали представити законопроєкт у парламенті наприкінці минулого місяця, але повідомили, що їм ще належить вирішити ключові питання щодо забезпечення чесних виборів, вільних від російських атак чи втручання, пише британська “The Times”.
Як пише газета, вони планують продовжувати обговорення цього питання щонайменше до кінця травня. Однак група дійшла згоди, що Україна має розпочати передвиборчу кампанію лише через щонайменше шість місяців після обговорення та ухвалення необхідного законодавства і встановлення перемир’я, що фактично унеможливлює проведення президентських виборів цього року.
Сергій Дубовик, заступник голови Центральної виборчої комісії України, заявив: “Усі, включаючи депутатів, згодні з тим, що активна фаза бойових дій має припинитися, має бути встановлено чітку лінію розмежування, і лише після цього знадобиться шестимісячний період для організації виборів Термін вже було перенесено. Безсумнівно, що робота триватиме протягом квітня та травня, оскільки ми ще не вирішили всіх питань”.
Президент США Дональд Трамп наполягав на тому, щоб президент Зеленський розробив план проведення виборів у рамках будь-якої мирної угоди з Росією.
Росія також вимагала від України провести вибори. Іноді Трамп повторював позицію Кремля щодо легітимності Зеленського як лідера, натякаючи, що Україна має провести вибори попри війну, та називаючи його “диктатором без виборів”.
Робоча група також вивчає, як забезпечити можливість голосування для близько 6 млн біженців за кордоном, приблизно 3 млн українців, які проживають під російською окупацією, та майже 1 млн військовослужбовців, багато з яких перебувають на передовій. Вибори також мають відповідати міжнародним стандартам, щоб не зірвати плани України щодо вступу до Європейського Союзу.
“Немає прецедентів проведення такого голосування, принаймні відповідно до чинних міжнародних стандартів, таких як норми Ради Європи. Немає прикладів, на які ми могли б спиратися”, – зазначив Дубовик.
Радники адміністрації Трампа порівняли цю ситуацію з президентськими виборами 1864 року під час Громадянської війни в США. Дубовик був здивований тим, що вони не усвідомлювали ризиків, з якими стикаються українці, таких як авіаудари, кібератаки чи інформаційна війна в цифровому просторі.
Британська порада, яка, за його словами, виявилася кориснішою, полягала в тому, щоб звернути увагу на те, як голосували на виборах польські громадяни, які проживають у Великій Британії. Виборці повинні зареєструватися заздалегідь, але голосувати можуть не тільки в посольствах чи консульствах, а й у британських школах або громадських центрах. Втім, зазначає видання, не у всіх країнах, де перебувають українськи біженці, законодавство дозволяє так вчиняти.
Таміла Ташева, депутатка опозиційної партії “Голос”, яка входить до складу робочої групи, зазначила: “Наприклад, у Чехії існують законодавчі обмеження, згідно з якими виборчий процес іншої країни може відбуватися лише в її консульстві, а не на території самої країни. Тепер наше міністерство закордонних справ має вести переговори з такими країнами, щоб переконати їх змінити своє законодавство”.
“Багато депутатів хоче провести вибори якомога швидше”, — сказала Ташева, яка стала депутатом у 2024 році, коли її попередник пішов у відставку.
Зеленський поступово втратив здатність просувати закони у парламенті. З початку війни 54 депутати пішли у відставку, а 11 — померли. З-поміж тих, хто покинув парламент, 28 — представники партії Зеленського “Слуга народу”. Ташева зазначила, що багато з тих, хто залишився, відмовляються голосувати за урядові законопроекти.
“Це справжня парламентська криза. Ядро більшості, яке вони мали ще два місяці тому, розвалилося”, – сказала вона
В основі кризи лежать навантаження, які тривале воєнний стан створює для системи управління в умовах війни. Україна є парламентською республікою, але, за словами Ольги Айвазовської, голови громадської організації “Опора”, що займається моніторингом виборів та управління, Зеленський використовує свої президентські повноваження в умовах війни, практично не зважаючи на думку власних депутатів.
Вона сказала: “Коли президент не зважає на парламент під час воєнного стану, це погано для країни, адже парламент є центральною владою. Його депутати кажуть: “Ми маємо мандат у цій країні, і є питання, які нам потрібно обговорити””.
В результаті Зеленський змушений покладатися на консенсус з опозиційними партіями для ухвалення законів. Законодавство про вибори виявиться особливо складним, оскільки опозиційні партії з обережністю ставляться до будь-яких заходів, які, на їхню думку, можуть надати перевагу чинному президенту, зазначила Айвазовська.