Штрафи за порушення мовного закону пропонують збільшити: що може змінитися

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулась до Кабінету міністрів із пропозицією підвищити адміністративні штрафи за порушення мовного закону в Україні.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію мовного омбудсмена у Facebook.

Що саме пропонує змінити Івановська й навіщо

Олена Івановська повідомила, що звернулась до уряду із пропозицією ініціювати підвищення адміністративних штрафів за порушення закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Зробити це можна шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Мовний омбудсмен пояснила, що у зверненні, адресованому прем’єр-міністерці України, наголошується, що чинні санкції:

не виконують належної превентивної функції;
фактично не стримують порушників.
“Чинні розміри адміністративних стягнень за порушення вимог ЗУ “Про забезпечення функціонування української мови як державної” не забезпечують належного превентивного ефекту та не стимулюють суб’єктів правопорушень до їх усунення”, – розповіла Івановська.

Вона додала, що “у низці випадків сплата штрафу є менш обтяжливою, ніж приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства”.

Отже, на думку фахівця, посилення адміністративної відповідальності є необхідною умовою забезпечення:

реальної дієвості мовного законодавства;
поваги до букви закону;
поваги до державної мови як конституційної цінності та елемента національної безпеки України.
Про порушення в яких сферах повідомляють люди
Мовний омбудсмен звернула увагу на те, що впродовж останніх років кількість звернень громадян щодо порушень мовного законодавства зростає.

Йдеться, зокрема, про:

сферу обслуговування;
рекламу;
інтернет-ресурси;
публічну інформацію.
Івановська зауважила, що низький рівень відповідальності за такі правопорушення:

нівелює саму ідею державного контролю;
створює у порушників відчуття безкарності.
“Символічні штрафи не співмірні з економічною вигодою, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно ігноруючи вимоги закону, а тому не мотивують до добровільного виконання мовних норм”, – пояснила вона.