Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності розглянув законопроєкти щодо вдосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за недостовірні дані в деклараціях. Про це повідомила пресслужба Верховної Ради у Телеграмі.
“У Комітеті з питань правоохоронної діяльності відбулось робоче засідання щодо опрацювання проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» №13271”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, базовий законопроєкт №13271 внесений до Верховної Ради народним депутатом Сергієм Власенком. Перший альтернативний до нього проєкт №13271-1 підтримав 91 парламентарій. А друга альтернативна ініціатива №13271-2 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» зареєстрована народним депутатом Владленом Неклюдовим 26 травня.
Повідомляється, що розгляд законопроєктів відбувся за участю представників НАЗК, НАБУ, САП, ДБР, БЕБ, Офісу Генпрокурора, ВАКС та Верховного Суду. Так, представники антикорупційних органів наголосили на необхідності доопрацювання окремих норм законопроєктів щодо моніторингу способу життя, та пред’явлення позовів про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
“Ключові питання стосувались перегляду та підняття порогів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 172-6 КУпАП (Недостовірне декларування); Перегляду та підняття порогів притягнення до кримінальної відповідальності за статтями 366-2, 368-5 КК України, із одночасним збільшенням розміру кримінального покарання; Змін до статті 216 КПК України щодо уточнення підслідності зазначених кримінальних правопорушень”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з пояснювальною запискою до альтернативного законопроєкту 13271-2, ініціатива передбачає низку комплексних змін, спрямованих на підвищення ефективності антикорупційного контролю. Зокрема, запропоновані в документі норми є прямою відповіддю на висновки ЄСПЛ і спрямовані на приведення української антикорупційної системи у відповідність до стандартів Європейської конвенції з прав людини.
Так, законопроєкт пропонує підвищення відповідальності за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Також у тексті законодавчі ініціативи йдеться про потребу врегулювання питань щодо строків зберігання відомостей у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, згідно з рішенням ЄСПЛ.
“Запровадження строків зберігання також узгоджується з вимогами Закону України «Про захист персональних даних» та міжнародними стандартами, зокрема 2 принципом обмеження строку зберігання, передбаченим Загальним регламентом ЄС про захист даних (GDPR). Це мінімізує ризики порушення права на приватність, виключає можливість безстрокового зберігання чутливої інформації та зменшує загрозу необґрунтованого втручання в особисте життя громадян. Законодавчо пропонується запровадження чіткого строку проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування, який здійснюється Національним агентством”, – йдеться у пояснювальній записці до альтернативного законопроєкту.