Національному архітектурно-історичному заповіднику “Чернігів стародавній” призначили нового керівника – генеральною директоркою стала Наталія Реброва.
Нову директорку заповідника представив колективу т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, повідомила пресслужба МКІП.
В.о. міністра зазначив, що завдання Ребрової у заповіднику “Чернігів стародавній” – збереження спадщини, що знаходиться під загрозою через війну, а також намагання Української православної церкви Московського патріархату повернути собі в користування об’єкти в Чернігові.
“Наразі потрібно сформувати реальний план дій для оптимізації усіх процесів та перетворення заповідника у потужний культурно-освітній центр“, – додав Карандєєв.
Новопризначена очільниця пообіцяла презентувати план розвитку та збереження заповідника. “Гарантую, що всі рішення будуть прийматись з повагою до міста Чернігів та в межах чинного законодавства, рішення будуть швидкими“, – зазначила Реброва.
Карандєєв та Реброва відвідали чернігівський Троїцький собор, який входить до заповідника. Пам’ятка доби Гетьманщини у Чернігові, збудована коштом Івана Мазепи, на сьогодні є єдиним місцем в Україні, повністю звільненим єпархією УПЦ МП.
Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній” – науково-дослідний та культурно-освітній заклад архітектурно-історичного спрямування. Об’єднує комплекс нерухомих і рухомих пам’яток матеріальної та духовної культури, які становлять історичну, мистецьку, художню та наукову цінність.
На сьогодні майновий комплекс заповідника включає 26 пам’яток національного значення, а його загальна площа – понад 26 га. Шість з пам’яток належать до домонгольського періоду і вважаються одними з найдавніших у Східній Європі: це Спасо-Преображенський собор, Борисоглібський собор, П’ятницька церква, Троїцько-Іллінський монастир з печерним комплексом та Єлецький монастир.
Також у заповіднику розташовані пам’ятки більш пізнього періоду: Полкова канцелярія (ХVІІ ст.), Колегіум (початок ХVІІІ ст.), Катерининська церква (ХVІІІ ст.), Будинок архієпископа (ХVІІІ ст.), Будинок губернатора (ХІХ ст.) та інші. До нього входять два пам’ятника монументального мистецтва: гетьману Івану Мазепі скульптора Геннадія Єршова та князю Ігорю Чернігівському скульптора Карена Саркісова.
Фонди заповідника налічують понад 70 тисяч одиниць. Це і унікальна колекція іконопису XVIII – XIX ст. з 800 ікон, колекція стародруків, колекція таврованої цегли, колекція художнього металу тощо.
Заповідник також веде виставкову діяльність. За роки його існування в ньому пройшло понад 120 тимчасових виставок і діє 10 постійних експозицій. Тут показували роботи Іллі Рєпіна, Тетяни Яблонської, Тараса Шевченка, Федора Кричевського, Миколи Пимоненка, Дмитра Якутовича та інших художників.
Минулого року комісія МКІП підтвердила передачу державі 18 об’єктів заповідника, зокрема, стародавніх соборів, якими користувалася УПЦ МП.
Наталія Реброва закінчила Чернігівський державний педагогічний інститут імені Т. Г. Шевченка. В 2021 році здобула науковий ступінь “кандидат історичних наук” в Національному університеті “Чернігівський колегіум” ім. Т. Г. Шевченка.
З 1997 року працювала у заповіднику “Гетьманська столиця” у Батурині. Спочатку була науковим співробітником, а з 2002 року – генеральною директоркою заповідника. На цій посаді працювала до 15 травня 2024 року.