Чим загрожує Україні операція США у Венесуелі: у FT назвали найбільший ризик

Операція у Венесуелі є наочною демонстрацією рішучості нинішньої адміністрації президента США встановити американську гегемонію в західній півкулі. У Дональда Трампа може з’явитися схильність до інтервенції на великій території, яку Америка вважає своїм “заднім двором”. Про це пише британський журналіст Гідеон Рахман у статті для Financial Times.

За його словами, наслідки зміни режиму у Венесуелі мають воістину глобальний характер. Проголошення “доктрини Донро” – у поєднанні з кроками Трампа зі зближення з росією та Китаєм – свідчать про те, що його приваблює світовий порядок, організований навколо сфер впливу великих держав.

«І росія, і Китай засудили повалення Мадуро. Але Сі Цзіньпін з радістю пожертвував би китайським впливом у Венесуелі, якби це означало, що Пекін отримає повну свободу дій щодо Тайваню.росія пішла б на ту саму угоду і щодо України», – пише Рахман.

У 2019 році Фіона Гілл, яка працювала в першій адміністрації Трампа, заявила Конгресу, що російський уряд “дуже наполегливо давав зрозуміти, що хоче якимось чином укласти дуже дивну угоду про обмін, що стосується Венесуели та України”.

Журналіст зазначає, що наразі основна увага буде приділена тому, чи зможуть США “управляти” Венесуелою, як і обіцяв Трамп, і якщо так, то як. В інтересах встановлення стабільності та швидкого доступу до величезних нафтових запасів країни адміністрація Трампа ясно дає зрозуміти, що має намір укласти угоду із залишками режиму Мадуро, а не підтримувати демократичну опозицію у вигнанні.

«Успіх або невдача цієї стратегії можуть визначити, наскільки амбітними будуть США в прагненні вплинути на решту Західної півкулі. Потенційний список цілей уже починає формуватися. У коментарях після захоплення Мадуро Трамп зробив завуальовані попередження Колумбії та Мексиці (…) У колах прихильників Трампа давно точаться дебати щодо того, чи слід США застосовувати силу проти мексиканських картелів усередині самої Мексики. Досі переважала обережність. Але азарт від повалення Мадуро може змінити розрахунки Трампа», – йдеться у статті.

Крім того, під прицілом Вашингтона знову опинився комуністичний режим на Кубі. Держсекретар США Марко Рубіо, чиї батьки залишили Кубу і переїхали до США, вже попередив Гавану, заявивши, що кубинський уряд являє собою “величезну проблему”. Як зазначає Рахман, падіння Мадуро, безумовно, створить проблеми для кубинців, які стали залежати від венесуельської нафти і субсидій.

Також адміністрація Трампа поклала око на Гренландію, яка є автономною частиною Данії. Незабаром після операції у Венесуелі Кеті Міллер, дружина Стівена Міллера, заступника глави адміністрації Трампа, опублікувала мапу Гренландії, вкриту американським прапором, із написом “СКОРО” над нею.

“Анексія частини території союзника по НАТО була б набагато радикальнішим кроком, ніж повалення авторитарного лідера латиноамериканської держави. Але адміністрація Трампа вже деякий час готує риторичний ґрунт для дій щодо Гренландії, звинувачуючи данців у провалі в цьому питанні. З огляду на відкрите презирство адміністрації до своїх європейських союзників, спробу анексії з боку США не можна виключати”, – вважає Рахман.

“Світ, у якому могутні держави й авторитарні правителі можуть робити практично все, що їм заманеться, у своїх найближчих околицях, дуже б підійшов Росії та Китаю”, – підкреслив журналіст.

За словами Рахмана, ідея про те, що сфери впливу великих держав створюють стабільність, може здатися на перший погляд переконливою. Однак вона ігнорує погляди та інтереси малих країн, які вважаються занадто незначними, щоб самостійно вирішувати свою долю. А ці країни мають власну волю – і іноді можуть чинити опір, як це продемонструвала Україна.

Довідково. Що таке “доктрина Донро”.“Доктрина Донро” (Donroe doctrine) не є офіційним або загальноприйнятим терміном. Так багато політичних оглядачів стали називати нову зовнішньополітичну концепцію США. По суті вона є трампівською інтерпретацією ідеї XIX століття – “Доктрини Монро”.

Як пише CNN, термін “доктрина Донро” вперше з’явився на обкладинці одного з улюблених видань Трампа – The New York Post. Ці слова були поміщені на обкладинку 8 січня 2025 року, коли амбіції Трампа щодо Гренландії були в центрі уваги ЗМІ.

На першій шпальті січневого номера минулого року також згадувався указ Трампа про перейменування Мексиканської затоки на “Американську затоку” і його заяви про те, що Канада стане 51-м штатом.

Фраза “доктрина Донро” спочатку не набула широкого поширення. Але восени 2025 року вона почала циркулювати ширше, з’явившись у заголовках Financial Times, New York Times та інших видань. Її також кілька разів цитували на телеканалі Fox News.

“По суті, доповнення до заяви Трампа свідчить, що ми заявляємо про своє право вторгатися в будь-яку країну, внутрішні проблеми якої створюють для нас загрозу в регіоні. І це досить широкий мандат”, – заявив головний кореспондент New York Times у Вашингтоні Девід Сангер в ефірі програми “Inside Politics” на CNN.

Увечері 4 січня 2026 року Трамп знову використав цю фразу, спілкуючись із журналістами на борту президентського літака, стверджуючи, що дії щодо Венесуели відрізняються від інтервенцій США в Іраку та Афганістані, тому що “це наша територія. Доктрина Донро”.

“Доктрина Монро – це дуже важлива річ, але ми значно, дуже значно її перевершили. Тепер її називають “доктриною Донро”, – заявив Дональд Трамп після того, як американські війська скинули Ніколаса Мадуро.

У The New York Post відмовилися коментувати, хто придумав термін “доктрина Донро” . Головний редактор Кіт Пул заявляє, що “всі наші заголовки – це результат колективної роботи”.

Зазначимо, що Доктрина Монро – це одна з ключових зовнішньополітичних концепцій США, проголошена 2 грудня 1823 року п’ятим президентом США Джеймсом Монро в щорічному посланні Конгресу. Її принцип: “Америка для американців”.

Згідно з доктриною:

• Європейські держави не повинні втручатися у справи країн Північної та Південної Америки;
• Нові колонії в Західній півкулі неприпустимі;
• В обмін США не втручаються у внутрішні справи Європи.