Європейські лідери обговорюють створення 40-кілометрової буферної зони між Україною та росією в межах мирної угоди. У разі реалізації така ідея передбачатиме розгортання міжнародного миротворчого контингенту, насамперед сил із Великої Британії та Франції. Про це повідомляє Politico, посилаючись на слова європейських дипломатів. Однак ідея викликає неоднозначну реакцію, зокрема Польща та Німеччина неохоче підтримують її та побоюються, що це ослабить східний фланг НАТО.
Участь Європи та США у створенні буферної зони
П’ятеро європейських дипломатів повідомили, що створення буферної зони є лише однією з кількох ідей, які зараз розглядають військові та цивільні посадовці у межах планування післявоєнного врегулювання або можливого режиму припинення вогню в Україні. Дискусії тривають і щодо глибини такої зони, а також того, чи погодиться Київ на такий варіант, адже він може передбачати територіальні поступки.
При цьому США поки що не беруть участі в цих переговорах. Той факт, що серед союзників НАТО розглядається сценарій блокування частини української території заради тимчасового миру, демонструє глибину їхнього прагнення знайти шлях до завершення війни.
“Росіяни не бояться європейців. І якщо вони думають, що кілька британських та французьких спостерігачів завадять їм вторгнутися в Україну, то вони помиляються”, – сказав колишній чиновник Пентагону Джим Таунсенд.
Водночас невирішеним залишається питання чисельності контингенту для патрулювання. Обговорюється діапазон від 4 тисяч до приблизно 60 тисяч військових. При цьому жодна країна поки не взяла на себе конкретних зобов’язань, а президент Дональд Трамп категорично відкинув можливість участі американських військ.
Зі свого боку НАТО вже формує сили швидкого реагування чисельністю 300 тисяч військовослужбовців для захисту східного флангу від потенційної агресії росії. У разі створення миротворчої місії війська Альянсу патрулюватимуть зону поблизу демілітаризованої лінії та одночасно братимуть участь у підготовці українських військових, повідомили європейські дипломати на умовах анонімності.
Водночас союзники утримуються від конкретних зобов’язань щодо надання військових контингентів, очікуючи уточнення деталей. Їхні ключові питання стосуються правил застосування сил НАТО у разі ескалації з боку росії, а також можливості залучення третіх країн до патрулювання у випадку заперечень кремля проти присутності Альянсу в буферній зоні.
За словами двох чиновників, основу міжнародного військового контингенту можуть скласти французькі та британські підрозділи, які активно закликають партнерів долучитися до місії. Проте таке рішення викликало занепокоєння в деяких країнах, зокрема в Польщі. Там побоюються, що передислокація сил може послабити оборону східного флангу НАТО та підвищити вразливість регіону.
“Це не дуже розумно проти супротивника, який не веде переговори з найкращої волі”, – наголосив один із двох європейських чиновників.
Україні доведеться прийняти основне навантаження стосовно забезпечення безпеки
Деякі союзники також застерігають, що створення буферної зони може фактично поставити українські міста під більший ризик повторного вторгнення. Польща й Німеччина заявили про відсутність намірів направляти війська в Україну, у той час, як Естонія висловила готовність виділити обмежений контингент. Однак за словами ще одного європейського чиновника, саме Україна, ймовірно, нестиме головне навантаження у забезпеченні безпеки навколо потенційної буферної зони.